Цюрупинск
C
» » Злі рентгени Прип’яті та легендарна жінка-ліквідатор

Злі рентгени Прип’яті та легендарна жінка-ліквідатор

Злі рентгени Прип’яті та легендарна жінка-ліквідатор 
Серед ліквідаторів, про яких ми пишемо, до цього часу були лише чоловіки. Та є серед них і одна жінка. Жінка-легенда. Людина дивовижної долі і з унікальною, як для медика з Чорнобильської зони, біографією. Організовувала евакуацію жителів Прип’яті. Старший лейтенант медичної служби. Відмінно володіє пістолетом.
 
У обпаленому радіацією 86-му очолювала пункт охорони здоров’я Чорнобильської АЕС. Фактично передову боротьби за людське життя. Була вхожа у найвищі кабінети. Особисто знайома з колишнім начальником ЧАЕС В.П.Брюхановим, якого засудили на 10 років. Відсидівши 8, він помер.
 
… Я даремно намагаюсь відшукати в обличчі цієї невисокої худенької жінки риси винятковості, які дозволили їй, на той час уже 40-річній, командувати пунктом охорони здоров’я атомної станції, лікувати в основному чоловіків, від яких вона і одержала прізвисько «товаришка лікарка». Кожне слово її і зараз звучить майже як наказ, і я розумію, що заперечення не мають сенсу – старший лейтенант медичної служби у своїй стихії. А познайомились ми із Жанною Олександрівною Оліфер за дещо незвичних і не зовсім приємних обставин. Вона приїхала в редакцію і в поліцію поскаржитись на те, що на 9 Травня була без всякої пояснимої причини побита сусідкою з нижнього поверху. Та, не розібравшись і будучи під «шофе», запідозрила в тому, що начебто її собака злякала дитину.
 
- У мене зроду не було собак, - говорить Жанна Олександрівна. – Я з котом живу вже 17 років…
 
Як висококваліфікований спеціаліст і людина зовсім неконфліктна (я взагалі не уявляю, аби медик з кулаками накинувся на людину), «товаришка лікарка» завжди приходить на допомогу своїм односельцям, які часто звертаються до неї. І тут таке…
 
Болять їй не нанесені синці – душа болить. Чому люди стали такі жорстокі? Разом з Жанною Олександрівною ми побували у слідчого Цюрупинського відділенні поліції, який веде її справу і пообіцяв у всьому розібратися та покарати винуватицю нічного нападу.
 
- Аби попросила – я б вибачила, - Жанна Олександрівна зла не тримає.
 
Фатальна пам’ять.
 
Жанно Олександрівно, а як ви потрапили на Чорнобильську АЕС? Як вам, звичайному лікареві, вдалось очолити пункт охорони здоров’я всієї атомної станції, може, «рука» чиясь? Адже робота на ЧАЕС – це і престиж, і, що немало важливо, висока зарплата та перша категорія забезпечення міста.
 
- Ситуація до банального звичайна. Звільнившись із воєнного флоту, мій чоловік-підводник мав право обрати місце
проживання, звідки призивався. Так ми опинились у Прип’яті. А поселили нас у багатоповерховому будинку на 7-му поверсі. Звідси вся станція – мов на долоні. І коли опівночі вибухнув четвертий реактор – я не спала. Було якесь передчуття невдалого експерименту, що проводився на ЧАЕС. Напередодні нас зібрали у актовому залі на нараду. Приїхали академіки-атомники Александров, Сахаров. Останнього за вказівкою Горбачова привезли під конвоєм з Горького, де він відбував домашній арешт. 25 квітня на територію атомної станції чомусь ввели танки. Усіх опанувало якесь грізне передчуття. Та й з
історії атомних станцій знали, що такі експерименти, як правило, закінчуються великою бідою.
 
Та все ж, незважаючи на це, пішли на експеримент. Погналися за успіхом, преміями, нагородами… А наслідок – жахливий!
                 
А що найбільше запам’яталось? Адже, напевне, в історії вашої роботи на ЧАЕС був якийсь випадок?
 
- Коли вибухнуло, ми спершу нічого не розуміли. А між тим температура реактора, який вийшов з-під покори людини, набрала 1500 градусів, ще й з радіаційним фоном. Найбільше запам’яталось те, що людей обдурили.
 
Увечері передали по радіо: взяти із собою по 100 рублів та на 3 доби продуктів і, мовляв, не турбуйтесь – на 1 травня будете вдома. Більше у Прип’ять ми ніколи не повернулися…
 
Ключі від квартир здавали чомусь міліції, або ж залишали біля дверей у комірках. Тому покрали все, що можна було вкрасти. У мене була бібліотека на 3 тисячі книг…
 
У місто пригнали 1361 автобус. Наш ішов десятим, разом із «швидкою допомогою». Коли відїхали від Прип’яті, водій каже: «Он хтось сидить на полі». Зупинились. Бабуся. Виявилось, що це теща головного інженера станції Фоміна.
 
Він висадив стару жінку з машини - особисті речі не вміщалися. Так з речами й утік. Боявся відповідальності. Його затримали десь під Полтавою. Судили. Дали 10 років.
 
Домашніх тварин покидали на місці, забивши під’їзди. Так що коти і собаки не могли потрапити в будинки. Понад 2 тисячі покинутих собак різних порід і мастей більше 2 годин бігли за автобусами. Припавши до вікон і спостерігаючи за своїми улюбленцями, люди плакали…
 
Привезли нас в Поліське, яке змогло прийняти 5 тисяч осіб. А нас приїхало втричі більше – 15 тисяч…
 
Жити!
 
Нічого-нічого, гадаю, ми ще поживемо! Волю в кулак, і – жити! Хотілося людей хоч чимось підтримати, показати, на що здатна… І люди потягнулись до нас, медиків, з повагою… Ота евакуація 30 років тому до цих пір стоїть у мене перед очима. Скільки горя людського, коли мужність і підлість – поруч…У цій метушні я сама загубила 9-річного сина. Згодом знайшла аж під Одесою, старші діти його одяг програли в карти…
 
Жанна Олександрівна замовкає, але сліз не видно – давно виплакала. Це мужня жінка. Але бачу, як їй важко, а тому переводжу розмову в інше русло – туди, де не повинно боліти.
Злі рентгени Прип’яті та легендарна жінка-ліквідатор                 
На 10-річчя аварії на Чорнобильської АЕС вас запросили в Австрію на зустріч з представниками МАГАТЕ. Чим
запам’яталась ця поїздка?

 
- Нам подарували унікальний фотоальбом про аварію на Чорнобильській АЕС. У ньому я знайшла і свою фотографію разом з начальником атомної станції В.П.Брюхановим, інженерним складом та іноземними спеціалістами, а також наш будинок, в якому проживали до аварії. До цих пір не розумію, яким чином фотожурналісти зробили такі унікальні знімки, адже все було засекречене.
                 
Ваші втрати, мабуть, найбільші від Чорнобиля?
 
Вона наче не чує запитання – фатальна пам’ять, що рве серце, 75-річної витримки не відпускає її.
 
- Так і не звикла втрачати. Друзів, рідних… У Чорнобилі сльози ховала в рукав білого халата, аби, не дай Боже, не побачив хтось і не запідозрив у слабкості. Розумієте, я просто не мала права бути слабкою.
 
Начальник ЧАЕС В.П.Брюханов перед початком експерименту на четвертому реакторі «заспокоїв» мене тим, що на пункті охорони здоров’я на всякий випадок налічується 70 тисяч доз йодистого калію, тож, мовляв, ви захищені, а все решта вас не стосується.
 
Коли пролунав вибух, усі ми кинулись на станцію. Забігли не територію. Я інстинктивно підняла голову вгору і зомліла: хтось
зірвався з висоти 40-60 метрів і горів заживо, мов факел, облитий горючою сумішшю. Ми не встигали перебинтовувати обпалених людей… До 7-ої ранку пожежу вдалося локалізувати. І ось тут запищали дозиметри відкритим текстом, вони зашкалювали - до 700 мілірентген на годину.
 
Злі рентгени Чорнобиля…
 
У своєму житті вона об’їздила чимало міст, військових частин, кораблів і підводних човнів – разом з чоловіком-моряком. Злі рентгени Чорнобиля вбили одного сина, тяжко хворий – інший. Зараз доля закинула її в Брилівку. Живе в багатоповерховому будинку, де на увесь під’їзд лише три сім’ї. Колись квітуче життєрадісне селище повільно вмирає. Виступає перед односельцями із споминами про Чорнобиль, аби люди знали правду, навіть якщо вона страшна. До 30-річчя з дня аварії на ЧАЕС така зустріч пройшла в бібліотеці, організована її працівниками та радою ветеранів селища.
 
Тепер ось і сама сумнівається: чи потрібна її правда?..
 
За останні роки вона поховала найрідніших людей – сина, чоловіка. Зараз бореться за життя ще одного сина. «Пережила Чорнобиль, але так до людських втрат і не звикла, - говорить Жанна Олександрівна. – До цього взагалі звикнути неможливо».
 
Анатолій ПОЛУФАКІН.
 
На знімках: Ж.О.Оліфер; «товаришка лікарка» (у центрі) серед керівного складу атомної станції – крайній ліворуч начальник ЧАЕС В.П.Брюханов.
 
Фото автора та з архіву Ж.О.Оліфер.
 
Цюрупинск Сегодня по материалам "Вісник Олешшя"
скачать dle 10.6фильмы бесплатно
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *

Подписаться на комментарии

Код: Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: